ІСТОРІЯ КЛІЄНТА | ЯК JTI БУДУЄ КУЛЬТУРУ ПІДТРИМКИ ПІД ЧАС ВІЙНИінтерв’ю з Анною Лакштановою

Illustration

JTI Україна — представництво японської тютюнової корпорації, яке об’єднує понад 800 співробітників, задіяних на сучасному виробництві в Кременчузі, а також у головному та регіональних офісах по всій країні. Компанія зберігає сильні позиції на українському ринку навіть в умовах війни й активно розвиває культуру турботи про людей на всіх рівнях. JTI неодноразово потрапляла до переліку найкращих роботодавців України, і це, безперечно, свідчить про стратегічну увагу до людей.
Вже майже 3 роки компанія спільно з Wellbeing Company реалізує комплексну програму підтримки добробуту, спрямовану на фізичне, психічне, фінансове та соціальне здоров’я працівників.

Щоб краще зрозуміти, як ця система підтримки працює на практиці ми поспілкувалися з Анною Лакштановою, Менеджеркою з інклюзії та досвіду працівників, JTI Україна.

Анна трансформувала підхід до підтримки психічного здоров’я співробітників компанії, зробивши його чутливим до викликів війни в Україні. У розмові з Wellbeing Company Анна поділилася, чому під час повномасштабного вторгнення компанія вирішила перейти від глобального до локального постачальника послуг метальної підтримки, з якими перепонами стикалася під час впровадження сервісу, яку роль відіграє менеджмент у нормалізації теми психічного здоров’я серед працівників, які додаткові інструменти підтримки будуть актуальними у найближчі роки, та чому саме зараз найгірший час економити на людях.

Повний текст інтерв’ю Wellbeing Company: Анно, що стало для компанії поштовхом до впровадження програми ментальної підтримки працівників?Анна Лакштанова: Програма психологічної підтримки існувала в JTI ще до часів пандемії. Тоді ми мали глобального провайдера, який забезпечував сервіс підтримки майже у всіх країнах, де присутня компанія JTI. Поштовхом до зміни глобального провайдера на локального стало повномасштабне вторгнення. Ми зрозуміли, що, по-перше, нам потрібен провайдер, який розуміє наші реалії та стан людей під час війни. По-друге, дуже важлива швидкість реакції, як експертів на сервісі, так і менеджера, який співпрацює з нами. По-третє, ми розуміли, що у нашому випадку окрім психолога, потрібен ширший пул експертів, а саме психотерапевти та психіатри. Зараз ми вже бачимо, що багато колег звертаються і до коучів сервісу щодо питань професійного розвитку. WBC: Що стало ключовими чинниками вибору Wellbeing Company як партнера?
АЛ: Якщо з усіх чинників обрати ТОП 2 - це буде: по-перше: кваліфікація експертів — критерії відбору у пул експертів WBC — та інвестиція WBC в їхній постійний розвиток надалі, а по-друге: розуміння українських реалій — наявність кризового реагування на запити наших працівників та їхніх родичів.

Illustration


WBC:Чи були у вас певні цілі або очікування перед початком співпраці з Wellbeing Company?
АЛ: Ціль була одна – надати можливість нашим працівникам та їхнім близьким підтримати своє психічне здоров’я під час війни. Але очікувань, що всі активно будуть використовувати сервіс у нас не було, бо на той час рівень стигматизації звернень до психолога чи психотерапевта був дуже високий. Ми усвідомили, що маємо проводити велику просвітницьку навчальну роботу з людьми, щоб вони зрозуміли наскільки важливо підтримувати своє психічне здоров’я і як це впливає на їхню продуктивність та життя в цілому. Зараз сервісом вже скористалося 15,4% співробітників і майже така ж кількість їх родичів, адже сервіс надає таку можливість.
WBC: Як проходив процес запуску сервісу в JTI? Що допомогло залучити команду до використання нових можливостей?
АЛ: Дві головні запоруки успіху запуску – це підтримка і залучення з боку топ-менеджменту команди, та постійна комунікація про важливість психічного здоров’я та сервісу, як одного з інструментів його підтримки. Якщо хтось з команди лідерів компанії поділиться своїм досвідом звернення до психолога, повірте, це вже матиме вплив на працівників, і вони спробують звернутися до сервісу. Також важливо не просто комунікувати «У нас є сервіс, користуйтеся ним», а постійно розповідати чому і з якими проблемами цей сервіс може допомогти.

WBC: Чи спостерігаєте ви, що доступ до EAP-сервісу мав певний позитивний вплив на команду? Можливо менше вигорання чи більша залученість до процесів?
АЛ:
Дуже важко відокремити вплив EAP-сервісу від всіх інших ініціатив, які ми впроваджуємо в компанії для підтримки добробуту колег. У нас є ціла програма та крос функціональна команда #BeWell, яка постійно організовує різні ініціативи для колег та їхніх рідних. У щорічному дослідженні залученості працівників та щорічному опитувальнику BeWell, ми маємо багато позитивних фідбеків, але ключове –отримуємо нові ідеї від колег щодо підтримки добробуту.

WBC: Які ключові метрики Ви використовуєте для оцінки ефективності програми добробуту?

АЛ:
Серед ключових метрик, які для нас є показовими з точки зору добробуту: рівень залученості працівників, який ми міряємо щорічно (наразі він становить 93%); рівень задоволеності працівників турботою про їхній добробут компанією - наразі це 87%; рівень задоволеності ініціатив в межах програми #BeWell - 84%.
Наприклад, рівень залученості, задоволеності, показники вигорання, динаміка запитів. Однією з показових метрик є зниження стигми серед чоловіків. На початку співпраці частка користувачів серед чоловіків становила десь 10%, а на сьогодні вже 30% серед користувачів.

WBC:Чи стикалися ви з певними проблемами чи перепонами під час впровадження психоедукаційних або терапевтичних заходів?

АЛ:
Минулого року я отримала запит від одного з керівників на групову психологічну підтримку для команди виключно із чоловіків. Тоді разом з нашим Client Partner - Катериною, ми підготували для менеджера всю необхідну інформацію по формату роботи в групі, тематики запитів, з якими група може працювати і план-роботи, бо розуміли, що це достатньо глибинний та довготривалий процес. Менеджер мав кілька зустрічей з командою і отримав "попереднє схвалення та бажання команди" спробувати такий формат підтримки. Але коли справа дійшла до формування реальної групи на тривалий час роботи, на жаль, достатньо кількості учасників не зібралося. З одного боку, це можна назвати провалом, бо ми та менеджер інвестували свій час та ресурси на реалізацію ініціативи, де було "попереднє схвалення", але група так і не запустилася. З іншого боку, наступного місяця ми побачили збільшення індивідуальних звернень до експертів сервісу саме серед чоловічої частини наших працівників. Цей кейс показав, що скоріше за все чоловіки не були готові до групової роботи, але ми дали їм поштовх, щоб звернутися до експертів, з тим, що їх хвилює і впливає на їхню роботу та добробут.

WBC: Як ви бачите розвиток культури добробуту в JTI у майбутньому? Яку роль тут можуть відігравати подібні сервіси?

АЛ:
Коли говоримо про майбутнє, не можу не процитувати глобальну місію JTI – «Творимо особливі моменти. Творимо краще майбутнє». Це стосується всього, що ми робимо, у тому числі досвіду наших працівників. Тому ми й надалі будемо пропонувати нашим колегам різні інструменти та можливості для підтримки свого добробуту, і сервіс психологічної допомоги залишатиметься таким необхідним помічником. Але які б послуги чи сервіси не з’являлися, потрібно дуже уважно ставитися до рівня професіоналізму провайдера, його місії, відкритості до бачення клієнта та побудови партнерських відносин.

WBC: Які додаткові інструменти підтримки, на вашу думку, будуть актуальними для працівників у найближчі роки?

АЛ:
Вже актуальними є різні види трекінгу свого стану, коли ти можеш шляхом опитувальників, програм чи пристроїв відстежувати свої показники, як фізичні, так і ті, що стосуються психічного здоров’я. Наприклад, ми були першою компанією, яка у партнерстві з українським стартапом, надали колегам доступ до трекеру ментального стану з AI-асистентом. Я вже понад рік на постійній основі користуюся ним, і минулого року мала досвід, коли результати трекінгу рівня моєї тривожності надихнули мене звернутися до спеціаліста. Тоді я отримала діагноз тривожного розладу, і пройшла курс лікування та підтримки, що покращили мій стан.

WBC: Яку ключову цінність або досвід ви винесли для себе як HR із цієї співпраці?

АЛ:
Дуже круто працювати з професіоналами у сфері підтримки психічного здоров’я, які підходом до роботи відповідають своїй місії – розвиток зрілості та усвідомленості нації через підвищення психологічної стійкості українців у часи надскладних викликів. За ці роки ми вибудували з Wellbeing Company справжні партнерські відносини, в яких ми не просто отримаємо сервіс, а обмінюємося досвідом і разом розробляємо цікаві продукти, як для JTI, так і для інших компаній.

WBC: Що б ви порекомендували тим HR-лідерам, які лише розглядають можливість впровадження подібних програм у своїх компаніях?

АЛ:
Моя рекомендація – чітко визначити критерії відбору провайдера програми й зробити аналіз ринку. На жаль, все частіше з’являються компанії з дуже сумнівним рівнем кваліфікації експертів. Ви ж правда не хочете, щоб ваші працівники підтримували своє психічне здоров’я з експертами, які закінчили курси з психології чи якісь онлайн-марафони? Тому серед факторів, якими керувалась я під час вибору партнера з психологічної допомоги: тривалість роботи провайдера на ринку України; критерії відбору експертів в команду та, важливо, інвестиції в розвиток експертів, які працюють в компанії. Також для нас був важливий досвід роботи з виробничими компаніями, адже аудиторія виробництва вимагає зовсім інший підхід до підтримки психічного здоров’я ніж, наприклад, офісні працівники. Вагомими є й наявність кризового реагування, щомісячна детальна аналітика (за умови збереження повної конфіденційності даних) та проактивна залученість нашого Client Partner у процес підтримки добробуту працівників компанії та їхніх близьких.

WBC: Якщо дозволите особисте запитання: чи доводилося вам самій звертатися на лінію психологічної підтримки Wellbeing? Якщо так, то як би ви описали цей досвід — не в деталях, а, можливо, через відчуття або результат, який він дав?

AL:
Так, і неодноразово. Я про це відкрито говорю і всередині компанії, і можу розповісти вам. Я вважаю, що коли ти ділишся персональним досвідом звернення за психологічною допомогою, ця можливість стає ближчою до людей. У нас в компанії є чудовий приклад: колега-чоловік відкрито розповів про свій досвід роботи з психотерапевтом (ми робили відео інтерв’ю у внутрішній корпоративній мережі), і після цього значно збільшилася кількість звернень саме чоловічої аудиторії.
Повертаючись до мого досвіду, можу дати одну пораду – вам дуже пощастить, якщо ви з першого разу знайдете «свого експерта/-ку». У Wellbeing Company чудова команда експертів, які постійно розвиваються та підвищують кваліфікацію. Але знайти «свою людину» одразу – важко. Головне – не здаватися і пробувати, тим паче сервіс дозволяє змінювати експертів у пошуках свого найкращого (я знайшла з другого разу).

WBC: Як фахівчиня, яка відповідає за напрям «Різноманіття та Інклюзії» у компанії, що б ви назвали найбільш значущим фокусом для українських роботодавців сьогодні? Що має залишатися в центрі уваги навіть в умовах постійних змін?

АЛ:
Це однозначно робота з упередженнями – як несвідомими упередженнями (unconscious bias) кожного з нас, так і зі стереотипами, які склалися в суспільстві. Починати треба з розуміння того, що всі ми живемо з упередженнями й подолати їх неможливо. Але достатньо знати, які є упередження у тебе, визнавати їх та намагатися змінювати себе. Тоді буде менше дискусій з приводу «вразливих груп населення» (хоча я не люблю цей термін), більше відкритість роботодавців до цих людей та створення різноманітних команд, які будуть працювати і розвивати бізнес.

WBC: Що на вашу думку компанії повинні почати або перестати робити, щоб утримати команди та зберегти їх витривалість вже в цьому році?

АЛ:
На мою думку дуже важливо працювати саме з лідерами команд. Окрім того, щоб надавати їм інструменти для розвитку та підтримки членів команд, не забувати, що лідери - це не залізні люди і також мають турбуватися про себе. Тому розвиток, навчання та турбота про керівників та керівниць команд - це must-have для компаній сьогодні.

WBC: Що саме для вас є найголовнішим у підтримці власного добробуту?

АЛ:
Найголовніше – це кожного дня мати час для себе – «Me time». Година, яка приносить задоволення саме вам, допомагає перезавантажитися, не відволікаючись на бажання та потреби інших. Для мене це прогулянка з моєю собакою у парку, читання книги, сеанс з психологом, коктейль або смачна вечеря у київському кафе – те, що саме сьогодні принесе задоволення і зарядить позитивною енергією.