ІСТОРІЯ КЛІЄНТА | СИЛА ЛЮДЕЙ МЕТІНВЕСТУ: ЯК КОМПАНІЯ ДБАЄ ПРО ТИХ, ХТО ТРИМАЄ КРАЇНУінтерв’ю з Тетяною Петрук

Illustration

«Метінвест став опорою для людей, а люди — опорою для компанії», — Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест .
Метінвест — фундамент української економіки та одна із найпотужніших промислових Груп країни. Понад 50 тисяч працівників компанії щодня забезпечують безперервне виробництво сталі, видобуток руди та постачання сировини — основу промислової стабільності держави. Тисячі співробітників Групи служать у лавах Сил оборони України. У часи безпрецедентних викликів команда Метінвесту демонструє приклад відповідального лідерства, підтримки армії та громад, а також системного підходу до відновлення країни.
У центрі цих процесів — Тетяна Петрук, HR-директорка Групи Метінвест, яка формує культуру стійкості, довіри та взаємної підтримки в колективах. Від її рішень залежить енергія й мотивація тисяч людей, що забезпечують життєздатність критичної промислової інфраструктури України. Ми говоримо про лідерство й людяність у часи турбулентності, про підтримку ветеранів і нове покоління фахівців, про те, як компанія вибудовує культуру сили, турботи й довіри — культуру, що допомагає країні вистояти та розвиватися.

Повний текст інтерв’ю WBC: Як змінилося ваше розуміння ролі людей у бізнесі за останні роки — особливо в умовах війни?
Тетяна Петрук: Люди завжди були нашим пріоритетом. А під час війни їхнє значення лише посилилося. Планування виробництва вже залежить не від сировини, а від наявності людей. Брак кадрів — наш головний виклик: маємо близько 4 тисяч вакансій. У ЗСУ служить понад 8 тисяч співробітників, тобто кожен шостий працівник. Якщо раніше на підприємствах Метінвесту влаштовували конкурси на заміщення посад, то зараз ми працевлаштовуємо всіх, кого можемо знайти в регіонах. А це непросте завдання, тому що наші підприємства розташовані за кілька десятків кілометрів від фронту.
Традиційні інструменти добору персоналу, які давали гарні результати до війни, нині перестали працювати. Тож нам доводиться бути креативними й постійно шукати нові підходи, що працюватимуть тут і зараз.
Ми переглянули програми підготовки працівників і скоротили терміни навчання. Щоб ефективніше закривати вакансії, перейшли від централізованого підходу до добору співробітників на рівні підприємств. Робимо ставку на ветеранів, залучаємо жінок до традиційно «чоловічих» спеціальностей, працюємо з молоддю та перенавчаємо персонал.
WBC: Що сьогодні означає “турбота про людей” у компанії такого масштабу, як Метінвест?
Тетяна Петрук: Ми будуємо роботу так, щоб людина була в центрі всіх процесів. Людиноцентричність сьогодні – must have для будь-якого бізнесу. У Метінвесті ми вивели турботу про співробітників на системний рівень.
Наше завдання — передбачати потреби співробітників — як матеріальні, так і ментальні — і створювати умови для їхнього забезпечення. Ми маємо програми для різних категорій працівників, що охоплюють усі сфери життя — від медичного страхування для кожного до психологічної підтримки, навчання та кар’єрного зростання.
Наші люди знають, що можуть розраховувати на підтримку компанії та не залишаться сам на сам зі своїми проблемами. Метінвест став опорою для людей, а люди — опорою для компанії.
WBC: Які управлінські підходи допомагають вам утримувати стабільність і мотивацію під час невизначеності?
Тетяна Петрук: На четвертому році війни важко всім без винятку. Усі ми відчуваємо втому та виснаження. І найбільшим викликом для бізнесу є підтримання морального духу людей — їхньої віри в те, що українці зможуть вистояти, що кожне зусилля має значення і що ми все ще здатні захистити країну та одне одного.
Управлінська гнучкість виходить на перший план. Сьогодні неможливо планувати на роки вперед, але ми можемо працювати короткими циклами, швидко коригувати рішення й давати людям чіткі орієнтири. Це знижує рівень тривожності й повертає відчуття контролю.
Навіть у найскладніші часи ми продовжуємо інвестувати в людей: навчання, психологічна підтримка, увага до стану команд. Це допомагає зберігати тонус.
Ми не можемо вплинути на війну, але можемо контролювати свою роботу — якісне виконання завдань. Коли співробітники бачать зрозумілі правила гри, послідовні рішення та постійний зворотний зв’язок, це створює відчуття стабільності.
WBC: Як змінюється профіль команди Метінвесту? Які нові запити чи очікування ви бачите у працівників різних поколінь?
Тетяна Петрук: Команда стала більш рішучою. Немає часу на довгі обговорення чи пошук мультиваріантних рішень — маємо приймати рішення діяти тут і зараз.
Молодь навчається за скороченою програмою, тому має прикладати максимум зусиль, щоб швидко опановувати матеріал і ставати до самостійної роботи.
Головний запит для всіх — безпека. Ми обладнали сховища на всіх наших виробничих майданчиках, навіть у цехах, які неможливо зупинити під час обстрілів.
Звичайно, є запит від чоловіків на бронювання. Ми намагаємося забронювати максимальну кількість наших співробітників. Адже для нас це також критичне питання з урахуванням того, що вже кожен шостий працівник мобілізований.
У молоді є запит на навчання та розвиток. І попри все ми продовжуємо інвестувати в розвиток персоналу. Відновили у новому сучасному форматі програми корпоративного навчання, повністю перезавантажили програми технічного навчання.
WBC: Як ви залучаєте молодих спеціалістів до промислового сектору сьогодні? Які інструменти або формати найкраще працюють?
Тетяна Петрук: Залучати молодих фахівців стало набагато складніше, адже уряд дозволив виїжджати за кордон чоловікам від 18 до 22 років. Це боляче вдарило по бізнесу, особливо в металургії, де традиційно працюють чоловіки. Тож усі наші зусилля щодо співпраці з профтехами, профорієнтації, створення програм «Перше робоче місце» й «Молодий фахівець» фактично зведені нанівець. Але ми продовжуємо боротися за кадри.
Маємо потужний інструмент для залучення молоді — технічний університет Метінвест Політехніка. Це наш стратегічний актив, орієнтований на практичний результат, готуючи фахівців, які з першого дня здатні працювати на виробництві, модернізувати промисловість і сприяти відбудові країни. Понад 267 магістрів вже будують кар’єру в українській промисловості, зокрема й на підприємствах Метінвесту. Ми спланували потребу у фахівцях на найближчі 5 років і сформували для вишу корпоративне замовлення.
Щоб залучити українську молодь, що навчається за кордоном, цього року започаткували програму Steel Force.
Понад 20 українських студентів, які наразі навчаються у британських вишах, пройшли оплачуване стажування на наших підприємствах у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі та Україні.  WBC: Які підходи до підтримки ветеранів ви вважаєте найефективнішими — що реально допомагає людям повертатися до професійного життя?
Тетяна Петрук: Метінвест — один із найбільших приватних роботодавців для захисників: з 2014 року через війну вже пройшли близько 11 тисяч наших працівників, і близько тисячі повернулися до роботи.
Для них ми створили цілу екосистему реінтеграції, що охоплює медичну, психологічну та юридичну підтримку, навчання та соціальну адаптацію.
Серед наших проєктів, які вже дають результати, — «Вільні хвилі». Реабілітацію через плавання за методикою олімпійця Дениса Силантьєва проходять понад 400 ветеранів у Кам’янському, Кривому Розі та Запоріжжі.
Також важливо створювати ветеранські спільноти на підприємствах. Формат «свій до свого» без присутності керівництва дає змогу відверто обговорити потреби, поділитися досвідом і відчути підтримку.
Серед наших проєктів, які вже дають результати, — «Вільні хвилі». Реабілітацію через плавання за методикою олімпійця Дениса Силантьєва проходять понад 400 ветеранів у Кам'янському, Кривому Розі та Запоріжжі.
Інший проєкт — «Спілкуй. Ветеран». Це серія відкритих зустрічей і тренінгів для співробітників Метінвесту та ветеранів із міст присутності компанії. На зустрічі запрошують юристів, психологів і представників соціальних служб, щоб ветерани могли розповісти про проблеми й отримати допомогу.
WBC: Які принципи, на ваш погляд, мають залишатися незмінними, щоб колективи залишалися сильними? Тетяна Петрук: Мабуть, найважливіший принцип — довіра та взаємопідтримка: допомогти команді, поділитися досвідом. Саме згуртованість дає змогу зберігати стійкість і людям, і компанії. А довіра мотивує на досягнення спільного результату. Другий принцип — чесність і прозорість. Важливо відкрито говорити про виклики й рішення. Люди можуть по-різному реагувати на новини, але вони цінують, коли до них ставляться як до партнерів. І це знову — про довіру. І третій принцип — повага до людини та її праці, а також можливість розвиватися навіть у кризу. Коли співробітник бачить, що його цінують і що компанія інвестує в його майбутнє, з’являється найголовніше — довіра. А там, де є довіра, буде й сильна команда.  WBC: Що допомагає особисто вам залишатися в ресурсі й зберігати внутрішню рівновагу? Тетяна Петрук: Залишатися в ресурсі допомагає вміння приймати себе: «I may not always be perfect, but I am always me». У час, коли навколо так багато напруги й невизначеності, важливо дозволяти собі бути неідеальною. Для мене великим джерелом відновлення є спілкування — з родиною, дітьми, друзями, колегами. На жаль, зараз не завжди вистачає часу та можливості. Люблю гуляти в лісі та насолоджуватися природою, особливо восени та на початку весни.
📘 Матеріал підготовлено спеціально для Wellbeing Company у межах серії інтерв’ю з HR-лідерами українських компаній, які формують нову культуру турботи, підтримки та довіри. Публікація виходить у щоквартальному дайджесті Wellbeing Company.