ДайджестГоловний сайт
ДайджестГоловний сайт

МЕНТАЛЬНИЙ СТАН | II квартал 2025

Огляд на основі звернень до фахівців сервісу психологічної підтримки Wellbeing Company.
Протягом серпня- жовтня 2025 року Wellbeing Company зафіксувала помітне ускладнення емоційного фону в українських командах. Ці сигнали чітко вказують, де саме в системі починають з’являтися слабкі місця — і що варто зробити керівництву, щоб уникнути критичних збоїв. Нижче — ключових тренди ментального стану людського капіталу з практичними порадами для CEO та HR-директорів, які прагнуть зберегти продуктивність команд і довіру людей.
Тренди Серпня 2025:

1️⃣ Війна та обстріли як головний фактор тривожності

Щоденні повітряні тривоги, відсутність повноцінного сну, порушений режим харчування та відчуття постійної небезпеки стали нормою для мільйонів українців. Ці фактори формують хронічний фон тривожності, виснажують нервову систему та позбавляють відчуття стабільності. Для більшості людей це вже не просто ситуативний стрес, а системний стан, який прямо впливає на продуктивність та залученість у роботі.

Команди, що працюють у такому середовищі, втрачають енергію значно швидше. Зростає ризик емоційного вигорання, коротких зривів та зниження концентрації. Це безпосередньо впливає на ефективність бізнесу: компанії стикаються з втратою темпу, підвищеною плинністю кадрів і потребою у відновленні колективів. Для HR-директорів це означає, що питання психологічної підтримки перестають бути «бонусом» — вони стають критичною умовою збереження працездатності команд.
Що може спрацювати:
Запровадження гнучких графіків роботи, надання додаткових вихідних після критичних періодів, створення «вікон тиші» для відпочинку.
Навчання менеджерів середньої ланки розпізнавати кризові стани у співробітників та ефективно комунікувати в таких ситуаціях.
Забезпечення доступу до нутриціологів, надання рекомендацій щодо сну та харчування, пропонування простих інструментів фізичного відновлення.

2️⃣ Між пігулкою і терапією: чому одужання потребує роботи над собою
Звернення до психіатра в українському суспільстві ще донедавна залишалося під стигмою. Але тепер проявляється й інша крайність: все більше людей у кризових станах очікують, що медикаменти швидко знімуть симптоми тривожності чи депресії. Таблетки сприймаються як «чарівне рішення», здатне відновити працездатність без додаткових зусиль. Проте реальність інша: медикаментозна терапія — це лише одне з можливих рішень, яке має призначатися за чіткими показаннями і не підходить усім. Стійкі зміни відбуваються тоді, коли до лікування додаються психотерапія, психоедукація, робота зі стилем життя та формування нових моделей поведінки.
У робочих колективах співробітники, які покладаються виключно на фармакологію, зазвичай не отримують довготривалого результату: вони частіше беруть лікарняні, відчувають коливання енергії та залишаються вразливими до стресу. Для бізнесу це означає не просто приховані втрати продуктивності, а й підвищений ризик вигорання команд. Тут критично важливим є правильний підбір інструменту допомоги.
Для бізнесу це означає не лише приховані втрати продуктивності, а й зростання ризику вигорання команд. Важливим стає створення точного «містка» між запитом працівника та вибором відповідного інструменту підтримки. У випадку сервісу Wellbeing Company цю роль виконують Wellbeing officers — оператори кол-центру, які добре розуміються не лише на самих запитах і методах допомоги, а й на ресурсності експертів, що теж працюють у складних воєнних умовах. Завдяки цьому вдається підібрати рішення максимально точно, а отже — зробити підтримку реально дієвою.
Що може спрацювати


Запровадження програм психоедукації, які пояснюють різницю між психіатричною та психотерапевтичною допомогою.
Обговорення теми психічного здоров’я на рівні корпоративної культури для зниження стигми й формування довіри.
Використання сервісів, де є проміжна допомога через wellbeing-офіцерів, які забезпечують якісний підбір фахівців та точне поєднання запиту співробітника з необхідним форматом підтримки.

3️⃣ 🤖 ШІ - друг чи ворог?
Фахівці — психотерапевти, психіатри та дієтологи — дедалі частіше звертають увагу на нову проблему: клієнти покладаються на поради від штучного інтелекту у питаннях здоров’я. Чат-боти можуть формулювати переконливі, але неточні або навіть небезпечні рекомендації — від неправильних порад щодо лікування до «прописування» препаратів чи БАДів. Для людей, які перебувають у стані тривожності або пошуку швидкого рішення, це створює ілюзію контролю, але водночас підвищує ризик самодіагностики та неконтрольованого прийому ліків.
Коли працівники звертаються до ШІ замість фахівців, компанії стикаються з подвійним ризиком. По-перше, неконтрольоване лікування може погіршити фізичний чи психологічний стан, збільшуючи кількість лікарняних і знижуючи продуктивність. По-друге, зростає рівень тривожності та недовіри: працівники залишаються сам-на-сам із проблемами, не отримуючи професійної підтримки. Водночас варто враховувати, що ситуація поступово змінюється на краще: ШІ стає точнішим і кориснішим у рутинних завданнях, проте для питань здоров’я йому ще потрібен час. Важливо, щоб кожен із нас не ставав «піддослідним» у цьому процесі. Для HR це сигнал: варто інвестувати не лише у wellbeing-програми, а й у розвиток критичного мислення співробітників.

Що може спрацювати


Запровадження корпоративних програм психоедукації щодо безпечного використання ШІ у темах здоров’я.
Проведення тренінгів та відкритих лекцій за участі психотерапевтів, лікарів та фахівців ШІ про межі та ризики чат-ботів.
Обговорення прикладів неправильних рекомендацій ШІ у колективах, щоб формувати здоровий скепсис і критичне мислення.
Надання доступу до надійних каналів допомоги — від корпоративних ліній підтримки до консультацій із сертифікованими спеціалістами.
⭐ Нагадування: щодо вебінарів на теми ШІ + терапія + критичне мислення зверніться до свого Client Partne

4️⃣ 🌱 Хвиля звернень «як дбати про себе»

Після тривалого періоду «виживання на силі волі» люди почали усвідомлено звертатися із запитами, як організувати відновлення та налагодити практики турботи про себе. Йдеться не про розкіш чи модний тренд, а про базову потребу — навчитися підтримувати власний ресурс у довгостроковій перспективі. Відпочинок, сон, харчування, фізична активність та психологічна підтримка стають головними темами консультацій.

Для роботодавців це сигнал: працівники шукають не тільки робочої стабільності, а й підтримки у відновленні. Ігнорування цієї потреби може призвести до хвилі вигорання, втрати мотивації та зниження продуктивності. Натомість компанії, які інтегрують wellbeing-програми та створюють культуру турботи, отримують більш стійкі команди, здатні витримувати довгострокові виклики. Для HR це можливість перетворити «піклування про себе» на стратегічний ресурс компанії.
Що може спрацювати
Запровадження wellbeing-програм, що поєднують базові звички (сон, харчування, фізична активність) з доступом до професійної підтримки — психотерапевтів, нутриціологів та онлайн-програм із турботи про здоров’я.
Проведення воркшопів і лекцій із само менеджменту, технік відновлення та практик зниження стресу.
Обговорення у колективах теми само піклування як частини корпоративної культури, а не індивідуальної «слабкості».
Створення ініціатив на кшталт «днів wellbeing», коли працівники отримують час і ресурси для відновлення.


5️⃣ 👨‍👩‍👧‍👦 Тривожність у дітей та підлітків як непрямий фактор корпоративного стресу

Дитяча та підліткова тривожність залишається стабільним викликом у сучасному суспільстві. В умовах війни, нестабільності й постійних змін молодь відчуває страх за майбутнє, проблеми зі сном і концентрацією, емоційні коливання. Це не лише особиста драма сімей, а й довгостроковий соціальний фактор, який вимагає системної уваги батьків, педагогів та спеціалістів.

Коли діти перебувають у стані тривожності, їхні батьки приносять цю емоційну напругу на роботу. Піклування про дитину з високим рівнем стресу виснажує, забирає енергію й знижує концентрацію. Для компаній це означає підвищені ризики зниження продуктивності, зростання кількості лікарняних і навіть плинності кадрів. HR-лідерам важливо розуміти: благополуччя співробітника нерозривно пов’язане з емоційним станом його родини.
Що може спрацювати
Запровадження сімейних wellbeing-програм, які охоплюють підтримку не лише працівників, а й їхніх дітей.
Проведення лекцій і воркшопів для батьків щодо розпізнавання симптомів тривожності у дітей та способів реагування.
Обговорення теми дитячої тривожності у корпоративній культурі для зняття стигми й створення атмосфери підтримки.
Створення партнерства із дитячими психологами та освітніми організаціями для надання працівникам професійної допомоги.
Надання додаткових ресурсів батькам: гнучких графіків, можливостей для роботи з дому, консультаційних сервісів.



6. Вшанування пам’яті та поваги до втрат
Все частіше до психологів звертаються ветерани, родини мобілізованих та вдови з болісними скаргами на відсутність елементарних жестів поваги на робочих місцях — зокрема хвилини мовчання. Для людей, які пережили втрату або мають близьких на фронті, така байдужість сприймається як відверта зневага та призводить до глибокого обурення.
У команді це створює небезпечний ґрунт для недовіри, конфліктів і демотивації. Відсутність корпоративних практик пам’яті сигналізує, що компанія дистанціюється від суспільного болю, а це може руйнувати репутацію роботодавця й спричиняти приховану лояльність або відтік цінних спеціалістів.
Що варто запровадити:
Вводити зрозумілі ритуали пам’яті: хвилина мовчання, тематичні внутрішні комунікації, підтримка колег у дні жалоби.


ТРЕНДИ ВЕРЕСНЯ 2025



5️⃣ 👨‍👩‍👧‍👦 Тривожність у дітей та підлітків як непрямий фактор корпоративного стресу

Дитяча та підліткова тривожність залишається стабільним викликом у сучасному суспільстві. В умовах війни, нестабільності й постійних змін молодь відчуває страх за майбутнє, проблеми зі сном і концентрацією, емоційні коливання. Це не лише особиста драма сімей, а й довгостроковий соціальний фактор, який вимагає системної уваги батьків, педагогів та спеціалістів.

Коли діти перебувають у стані тривожності, їхні батьки приносять цю емоційну напругу на роботу. Піклування про дитину з високим рівнем стресу виснажує, забирає енергію й знижує концентрацію. Для компаній це означає підвищені ризики зниження продуктивності, зростання кількості лікарняних і навіть плинності кадрів. HR-лідерам важливо розуміти: благополуччя співробітника нерозривно пов’язане з емоційним станом його родини.
Що може спрацювати
Запровадження сімейних wellbeing-програм, які охоплюють підтримку не лише працівників, а й їхніх дітей.
Проведення лекцій і воркшопів для батьків щодо розпізнавання симптомів тривожності у дітей та способів реагування.
Обговорення теми дитячої тривожності у корпоративній культурі для зняття стигми й створення атмосфери підтримки.
Створення партнерства із дитячими психологами та освітніми організаціями для надання працівникам професійної допомоги.
Надання додаткових ресурсів батькам: гнучких графіків, можливостей для роботи з дому, консультаційних сервісів.




7️⃣ Вшанування пам’яті та поваги до втрат
Все частіше до психологів звертаються ветерани, родини мобілізованих та вдови з болісними скаргами на відсутність елементарних жестів поваги на робочих місцях — зокрема хвилини мовчання. Для людей, які пережили втрату або мають близьких на фронті, така байдужість сприймається як відверта зневага та призводить до глибокого обурення.
У команді це створює небезпечний ґрунт для недовіри, конфліктів і демотивації. Відсутність корпоративних практик пам’яті сигналізує, що компанія дистанціюється від суспільного болю, а це може руйнувати репутацію роботодавця й спричиняти приховану лояльність або відтік цінних спеціалістів.
Що варто запровадити:
Вводити зрозумілі ритуали пам’яті: хвилина мовчання, тематичні внутрішні комунікації, підтримка колег у дні жалоби.



ТРЕНДИ ЖОВТЕНЬ 2025
1. Осінь як внутрішній стрибок, а не хандра: сенси, дисципліна відновлення
Осінній період традиційно асоціюється з втомою, але цього року для багатьох він став точкою внутрішньої акумуляції сил. Співробітники шукають особисті сенси, оновлюють ритуали сну, харчування, руху та просять прості, життєздатні поради самодопомоги. Для керівників це момент, коли змістовна та тепла внутрішня комунікація в командах множить енергію команди.
Що може допомогти людям в командах відновитись:

• Мікропрограми відновлення (4–6 тижнів). Короткі програми з фокусом на сон, рух, харчування й психоедукацію — наприклад, марафони здорових сніданків або челенджі з «виходжених кроків» за день. Один простий крок щодня допомагає сформувати звичку турботи про себе.
• Воркшоп із сенсів і цілей. Двогодинна зустріч, де команда визначає свої цілі на квартал і розуміє, у чому користь та вплив своєї роботи. Це зменшує відчуття безсилля й підсилює мотивацію.
• Простір для ініціатив. Заохочуйте людей пропонувати невеликі покращення в роботі. Це підвищує залученість, повертає відчуття контролю та підтримує енергію команди навіть у складні періоди.
2. Зростання звернень у тяжких станах і запит на підтримку сімей
Вересень показав різке зростання звернень із симптомами тривожних і депресивних розладів. Люди приходять не просто втомлені — вони виснажені настільки, що потребують не лише психологічної, а й медичної підтримки. Без чіткої системи маршрутизації допомоги Компанії ризикують зіткнутися з хвилею лікарняних і емоційних зривів. Все частіше навіть на звичайних зустрічах працівники реагують сльозами чи гострими емоціями — це сигнал про накопичений стрес і потребу в безпечному просторі. Зростає й запит на підтримку родин, адже саме сімейна стабільність допомагає зберігати фокус і працездатність.
🟦 Якщо ви спостерігаєте подібні тенденції у своїх командах — у тому числі завдяки звітам Сервісу Wellbeing Company — радимо розглянути можливість використання або посилення заходів підтримки, описаних нижче.
Що може спрацювати:
• Алгоритми раннього реагування. Розробіть просту інструкцію для HR і менеджерів: як діяти, коли працівник проявляє тривожність, порушення сну чи апетиту, панічні атаки. Це допомагає вчасно скеровувати людину до фахівця й запобігати зривам.
• Швидкий доступ до консультацій. Організуйте можливість отримати первинну психологічну або медичну допомогу без очікування. Рання реакція зменшує ризик тривалих лікарняних.
• Регулярні групи підтримки. Щотижневі 60-хвилинні зустрічі у безпечному форматі допомагають людям проговорювати емоції, знімати напругу та уникати конфліктів.
• Техніки емоційної дефляції. Навчіть команди простим практикам: дихальні вправи, заземлення, короткі письмові розвантаження. Це швидко знижує рівень стресу в робочому дні.
• Правило «паузи перед розмовою». Зафіксуйте домовленість відкладати емоційні обговорення до наступного дня — це допомагає уникнути імпульсивних рішень і конфліктів.
• Підтримка для родин. Дайте доступ до гарячої лінії, консультацій дитячого психолога чи юриста, а також коротких вебінарів для батьків і партнерів — це знижує напругу вдома й прискорює відновлення працівників.


3. Повернення стану «як на початку війни»
Під час посилення обстрілів у багатьох знову з’являються знайомі симптоми — тривога, безсоння, роздратованість, втрата концентрації. Люди відчувають постійну небезпеку, що впливає на роботу: частіше забувають завдання, пропускають дедлайни, швидше реагують емоційно. Для керівників це означає ризик втрати ритму команди, зниження якості рішень і зростання напруги у взаємодії.
Що може допомогти?
• «Вікна тиші». Щодня виділяйте 60–90 хвилин без зустрічей і повідомлень — це допомагає командам зосередитись, знизити стрес і відновити продуктивність.
• Базові техніки саморегуляції. Навчіть людей простим вправам: повільне дихання, розтяжка, коротка прогулянка чи переключення уваги. Це швидко знімає напруження й повертає ясність мислення.
• Гнучкість під час пікових тривог. У дні підвищеної напруги дозволяйте переносити дедлайни, змінювати пріоритети чи ділитися навантаженням. Така підтримка зменшує ризик помилок і зміцнює довіру в команді.


4. Діти у гаджетах як ознака вигорілих батьків
У багатьох сім’ях гаджети стали «швидким рішенням», яке дозволяє батькам відпочити від дитячої активності. За умов постійного стресу та перевантаження дорослі часто обирають простий шлях — дати дитині телефон чи планшет, щоб отримати кілька годин тиші. Це справді допомагає зняти напругу, але дитина швидко звикає до цифрової залежності, а батьки починають відчувати провину й ще більше виснажуються.
Поступово у дорослих з’являється інший емоційний феномен — «дитяча позиція». Вигорілі та перевантажені, вони самі починають несвідомо ставити запитання: «А хто підтримає мене?» У цій вразливості криється глибока потреба дорослих у турботі, емоційному відновленні та балансі між роллю батька чи матері й власними межами. Така динаміка переноситься і в робочий контекст: знижується концентрація, зростає кількість емоційних збоїв, а частина енергії витрачається на спроби втримати рівновагу між родиною й роботою.
Що може допомогти?
• Гнучкі умови для батьків. Дозвольте працювати віддалено або змінювати графік у складні сімейні періоди — це знижує напругу й допомагає уникати вигорання.
• Сесії про цифрову гігієну для батьків. Проведіть коротку зустріч з експертом, який пояснить, як безпечно організувати дитячий час з гаджетами й запропонує прості офлайн-альтернативи.
• Сімейні події без екранів. Організуйте спортивні чи творчі активності для дітей працівників — це підтримує батьків, об’єднує команду й зменшує залежність дітей від гаджетів.

5. Харчова поведінка як маркер: більшість звернень до нутриціолога пов’язані з РХП
У вересні понад 80% звернень до нутриціолога мали ознаки розладів харчової поведінки. Для багатьох людей їжа стала способом знімати стрес або компенсувати втому: одні втрачають апетит і різко худнуть, інші переїдають у стані напруження. Причиною цього є поєднання хронічної тривожності, нестачі сну та гормональних збоїв. Нестабільне харчування відображається на енергії та настрої, підвищує ризик депресивних і тривожних станів і прямо впливає на продуктивність та збільшення лікарняних.
Що може спрацювати:
Доступ до фахівців. Якщо працівник різко худне, набирає вагу, пропускає прийоми їжі або переїдає — це може бути ознакою не лише фізичного, а й емоційного виснаження. Варто забезпечити доступ до нутриціолога, який допоможе відновити здорові харчові звички, і психотерапевта, який пропрацює емоційні причини таких змін. Поєднання цих підходів допомагає стабілізувати стан людини, зменшити ризик вигорання та запобігти тривалим лікарняним.
Едукація: вебінари, комунікації, поширення та рекомендації корисних відео.
Поясніть, як стрес і брак сну впливають на апетит і харчову поведінку. Коли люди розуміють, що їхні зміни апетиту мають біологічне підґрунтя, вони менше соромляться та легше погоджуються на зміни у своєму способі життя.

⚖️ NB! Професійна відповідальність експертів Wellbeing Company
Фахівці Wellbeing Company працюють у межах міждисциплінарного підходу та завжди діють в інтересах клієнта. Якщо під час консультації виявляються ознаки, що потребують втручання іншого спеціаліста, людину скеровують далі — до психіатра, психотерапевта чи лікаря відповідного профілю. Така практика неодноразово допомагала уникати серйозних наслідків для здоров’я, коли своєчасне реагування дозволяло вчасно надати необхідну допомогу. Взаємне перенаправлення між спеціалістами гарантує, що клієнт отримує саме той формат підтримки, який відповідає його реальним потребам.

+38 095 271 07 25+38 050 331 60 46 (WhatsApp, Telegram, Viber)

noisiv.gniebllew%40radnob.anoisiv.gniebllew%40ayaksvalpop.o

Wellbeing Company 2019-2025
All rights Reserved


+38 095 271 07 25+38 050 331 60 46 (WhatsApp, Telegram, Viber)

noisiv.gniebllew%40radnob.anoisiv.gniebllew%40ayaksvalpop.o

Wellbeing Company 2019-2025
All rights Reserved